Одним із заступників нового міністра освіти Сергія Квіта буде екс-заступник Д. Табачника Олексій Дніпров. Серед інших заступників (Інни Совсун та Павла Полянського) його представив колективу міністерства С. Квіт. Очевидно, що це не відповідає очікуванням повного перезавантаження влади.
Від нового міністра чекають у першу чергу політики, спрямованої на підтримку автономії навчальних закладів, демократизації системи освіти, вдосконалення системи незалежного тестування.
В той же час О. Дніпров при Д. Табачнику пропагував абсолютно протилежні погляди на розвиток освіти. Так, на парламентських слуханнях щодо законопроектів про вищу освіту саме О. Дніпров доповідав міністерський законопроект, відомий у народі як КоСяК. Той, проти якого активно протестували студенти, виступали експерти, зокрема і новопризначений міністр освіти Сергій Квіт. Як відомо, цим законопроектом пропонувалося зосередити в руках міністерства усі важливі адміністративні функції та фінансування навчальних закладів, дозволити вишам проводити вступні іспити, нівелювавши таким чином роль ЗНО.
Підтримував О.Дніпров і діяльність карального органу Міністерства освіти – Державної інспекції навчальних закладів. Виступаючи на парламентських слуханнях з приводу законопроектів про вищу освіту, екс-заступник Табачника зазначав, що ця структура проводить «значну роботу щодо контролю за якістю вищої освіти... Тільки за останні роки нею проведено понад 150 перевірок, за результатами яких частково або повністю позбавлено ліцензій 93 вищих навчальних заклади». Про якість і «об'єктивність» таких перевірок багато писали ЗМІ. Позбутися Держінспекції ─ таку пропозицію серед інших першочергових сформулювали громадські організації на круглому столі з Сергієм Квітом.
Як відомо, українська наука, і особливо університетська, знаходиться у кризовому стані. Але це не бентежило О. Дніпрова, коли він як представник МОН, не моргнувши оком, розповідав парламентарям міністерську версію ситуації: «Створення спільних наукових центрів, лабораторій, інститутів дало змогу об'єднати зусилля науковців при виконанні наукових досліджень і розробок, ефективно використовувати бюджетні кошти, отримувати вагомі наукові здобутки, які позитивно впливали на якість підготовки фахівців, інноваційний розвиток економіки країни та міжнародне визнання української науки».
Усе чудово у нас, за версією О. Дніпрова, і у вищій освіті: «міністерство знаходить шляхи реалізації новітніх підходів до якісної підготовки кадрів відповідно до сучасних вимог економіки і Європейського простору вищої освіти», — доповідав він з трибуни.
У команді Табачника Дніпров був не просто заступником міністра, а керівником апарату. Згідно ст. 10 Закону «Про центральні органи виконавчої влади», його обов'язком була організація виконання доручень і наказів керівництва міністерства. Звісно, він не приймав їх самостійно. Але був добре обізнаний з рішеннями та кроками очільників освіти. І навіть сам брав участь у реалізації деяких.
Так, ім'я О. Дніпрова засвітилося у кількох скандальних історіях. Перша — із створенням електронної Інформаційної системи управління освітою (ІСУО), до якої школи вносять інформацію про учнів.
Саме О. Дніпров підписав лист МОН «Щодо подання обов'язкової статистичної звітності загальноосвітніми навчальними закладами та регіональними управліннями освіти». У цьому документі керівникам усіх навчальних закладів і управлінцям наполегливо рекомендують подавати статистичну звітність «з використанням програмного комплексу «Україна. ІСУО Інформаційна система».
Цікаво, що приєднанням до інформаційної системи, придбанням програмного забезпечення та обслуговуванням займається приватна фірма. І саме їй школи були змушені платити за всі послуги. Звісно, з власної кишені (а точніше, з кишені батьків). І саме на сервер цієї приватної структури потрапляли персональні дані учнів.
З приводу законності приєднання шкіл до ІСУО голова парламентського комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич свого часу зверталася до прокуратури. Але справа так і заглохла. Очевидно, що ці документи, як і інші накази та листи МОН, потребують сьогодні детального вивчення відповідними органами.
Друга ганебна історія – саме О. Дніпров підписав скандальне розпорядження Міністерства освіти і науки про те, що працівники МОН отримуватимуть зарплату платіжними картками та послуговуватимуться поточними рахунками ПАТ «Дочірній банк Сбербанка Росії».
А скільки ще таємниць може відкрити аудит міністерської документації? До речі, чи буде сам Дніпров брати у ньому участь? Чи матиме доступ до документів?
Зрозуміло, що у новій справі не завадить досвід і знання «ветеранів» (хоча у МОН О. Дніпров працював ледь більше року). Тих, хто може усе налагодити і організувати. Невже заступник Табачника — єдиний варіант? Важко уявити, що він кардинально змінить свої погляди і розбудовуватиме освіту і науку разом з новим керівництвом міністерства. Чи можна говорити у цьому випадку про повне перезавантаження?
